Тривалість поста перед Пасхою 48 днів. Він ділиться на дві частини:

- 40 днів тріває Великий Піст перед святкуванням Велікодня, цей період так і назівають «Чотірідесятніця». Вербне воскресіння і Лазарева субота пісними не є. Термін в сорок днів має і свій божественний сенс. (У православ’ї числа не мають магічної складової, вони несуть у собі виключно символічний сенс, а також історичний. Історичні числа вказують на конкретну дату або проміжок часу з минулого. Символічні числа несуть в собі смислове богословську навантаження) Ісус був поведений Святим Духом в пустелю, де нічого не їв, що спокушається дияволом, протягом сорока днів. Саме постом Рятівник почав великій справу порятунку людей. І тому великий пост є постом в його честь.
Початок Великого посту символізує початок духовної боротьби з гріхами та злими намірами через покаяння, молитви та добрі вчинки.

- Страсна Седмиця (останні 7 днів перед Велікоднем) була встановлена як нагадування віруючим про останні дні життя Рятівника, його страждання і смерть. Починається після Лазаревої субботи. За Страсну седмицю перед нашим духовним поглядом проходять і всі славні сторінки служіння Сина Божого на землі, і трагічні сторінки, і все це відновлює в нашій пам’яті ті думки, які людина повинна носити в собі завжди. Тому що Бог приніс людині життя, можливість знову жити в раю. Що може бути більш привабливим, більш жаданим, ніж це? Тому ми повинні завжди про це пам’ятати. І саме в Страсну Седмицю ці думки знову вкладаються в уми і серця людей.

У Великий Піст ми молимося не лише про себе самих, але і про тих, хто ще на шляху до Рятівника. Пост приборкує похіть плоті, пом'якшує вдачі, пригнічує гнів, бадьорить розум людини, приносить спокій, усуває непомірність. Постивши, віддаляючись від всякого гріха, ми виконуємо обов'язок православних християн.

Перший тиждень – це входження в ритм посту. І це трішки складніше, ніж той час, коли ми вже адаптувалися і нам простіше звершувати піст. А взагалі за церковним уставом перший тиждень не відрізняється від другого, третього чи шостого.
В перший тиждень дотримуємося так званого сухоїдіння, тобто споживаємо холодну їжу: картоплю, капусту, квашені огірки і гриби, компот. У середу і п’ятницю звершується Літургія Передосвячених Дарів, і в ці дні церква вже благословляє споживати гарячу і рідку їжу – суп або борщ, але без олії. А в суботу й неділю дозволяється й олія.

Щоразу у Велику Суботу сходить Благодатний вогонь у святому граді Єрусалимі, в кувуклії у Храмі Воскресіння Христового – в тому місці, де знаходиться Гріб Господній. Благодатний вогонь сходить протягом багатьох століть. У перші хвилини він не обпікає – люди ним умиваються, як водою. І лише через певний час він уже набуває звичних властивостей вогню. Це є Боже благословіння. Воно приноситься від того Гробу, який називається Живоносним, бо звідти просіяло життя. Це благословіння дається нам, щоб і наше життя було здоровим і приємним Богу.

Цей піст починається зазвичай через тиждень після дня Святої Трійці в понеділок.

Встановлення цього посту відноситься до перших часів Христової Церкви. Про це згадується в постановах апостольських: "Після П'ятидесятниці святкуйте одну седмицю, а потім постіть; справедливість вимагає і радіти після прийняття дарів від Бога, і постити після полегшення плоті".

Але особливо цей піст утвердився, коли були побудовані храми в ім'я першоверховних апостолів Петра і Павла в Константинополі та Римі. 29 червня (за новим стилем - 12 липня) відбулося освячення константинопольського храму, і саме з тих пір цей день став особливо урочистим і на Сході, і на Заході.

Цей літній піст, який ми часто називаємо Петрівкою, або апостольським, раніше називали постом П'ятидесятниці. Церква закликає нас до цього посту за прикладом святих апостолів, які, прийнявши Святого Духа в день П'ятидесятниці, в пості та молитві (у праці і в знеможенні, часто в недосипанні, у голоді й спразі, часто в пості - 2 Кор. II) готувалися до всесвітньої проповіді Євангелія. Апостоли Христові завжди готували себе до служби постом і молитвою - вони, зробивши піст і молитву і, поклавши на них руки, відпустили їх (Діян. 13, 3).

Апостольський піст завжди починається з понеділка, через тиждень після Трійці, тому щороку дата його початку різна. Зате завершується піст завжди 12-го липня, в день пам'яті свв. апостолів Петра і Павла.

Тривалість Петрівського посту залежить від дати Великодня, і тому тривалість його різна. Найтриваліший піст містить в собі шість тижнів, а найкоротший - тиждень і один день.

За своїм уставом Петрівський піст менш суворий, ніж піст Великий: під час Петрівки від риби належить утримуватися лише у середу та п’ятницю; також не обмежується споживання олії. Протягом посту віруючі християни неодмінно мають, щонайменше, один раз посповідатися та причаститися Святих Таїн.

Успенський піст (у просторіччі Спасівка) - православний піст, встановлений на згадку Успіння Богородиці, один з чотирьох багатоденних постів церковного року. Піст триває саме перед Успінням Богоматері, на спогад того, як Пречиста Діва Марія постом готувала себе до блаженної кончини життя на землі.

Дотримується з 14 серпня по 27 серпня включно і завершується святом Успіння Пресвятої Богородиці.

Як і під час будь-якого православного посту, в Успенський піст важливо не тільки тілесне утримання, але й духовне, тобто потрібно намагатися не вдаватися до галасливих розваг, не сваритися.

Згідно з церковним Уставом, у ці дні строгість трапези така ж, як і у Великий піст, тобто виключаються м'ясні, молочні продукти і яйця, а риба дозволяється лише у свято Преображення. Детальніше про харчування читайте далі. А поки що, згадаймо історичну та духовну складову цього посту.

Одноденний піст. Церква особливо вшановує святого Івана Хрестителя, Господнього Предтечу. Він єдиний з усіх Святих після Божої Матері, що має свій празник Зачаття і празник Різдва.

В Євангелії від Марка детально розповідається про страшну мученицьку смерть Іоана Предтечі – попередника Ісуса Христа.

Цього дня дотримуються суворого посту. Не можна нічого різати, що нагадує собою голову. Взагалі вважається, що цього дня не варто брати у руки гострі речі: ніж, сокиру, пилку, і навіть виделку чи голку. Тобто, все, що нагадує мученицьку смерть святого. Цього дня не варили борщу, це був єдиний день, коли гріх їсти борщ.

Цього дня заборонялося співати й танцювати. Бо, саме з допомогою пісень та танців Іродіада, дружина царя Ірода, домоглася страти Хрестителя а потім попросила у царя голову Івана Хрестителя на блюді.

Вважають, що в цей день осінь повноправно вступає у свої права.

Подія знайдення Чесного Хреста. Після того як здійснилися найбільші події в історії людства - Розп'яття, Поховання, Воскресіння і Вознесіння Христові, св. Хрест, що послужив знаряддям страти Спасителя, був загублений.

Після зруйнування Єрусалима римськими військами в 70 р. Святі місця, пов'язані із земним життям Господа, опинилися в забутті, на деяких були побудовані язичницькі храми. Знпйдення Чесного Хреста мало місце в царювання св. рівноапостольного Імператора Костянтина Великого. За повідомленнями церковних істориків IV ст., мати Костянтина, св. рівноапостольна Єлена, відправилась на прохання царственого сина в Єрусалим, щоб знайти місця, пов'язані з подіями земного життя Христа, а також св. Хрест, чудесне явлення якого стало для св. Костянтина знаком перемоги над супротивником. Початок празнику Воздвиження дало посвячення храму Господнього Воскресіння, який збудував святий Костянтин Великий на Голготі в Єрусалимі. Це посвячення відбулося дуже врочисто за єрусалимського єпископа Макарія 13 вересня (за старим стилем) 335 року. Наступного дня після посвячення храму було врочисте воздвиження від­найденого святого хресного дерева.

Оскільки празник Воздвиження нагадував про Христове розп’яття і смерть і прирівнювався до Великої п’ятниці, то від найдавніших часів свята церква наказувала в цей день дотримуватися строгого посту.

Воздвиження належить до 12 великих празників нашої церкви і має один день перед і 7 днів попразденства. Субота й неділя перед і після Воздвиження мають назву суботи й неділі перед і після Воздвиження, бо в ці дні Апостол і Євангеліє говорять про святий хрест.

Різдвяний піст другий за тривалістю після Великого посту.

Головна ідея посту полягає у поєднанні фізичного посту з духовним. Після закінчення його православні святкують Різдво Христове. Звідси і назва — Різдвяний піст. Під час цього посту забороняється вживати м'ясні, молочні страви, а також яйця. Дозволено споживати в середу і п'ятницю рослинну їжу без олії, а у вівторок, четвер — рослинну їжу з олією. В суботу, неділю до 2 січня, а також на великі свята дозволяється вживати рибу. Допускається полегшення посту. Піст полегшується для тих, хто хворіє або працює на важких роботах, вагітних, годує грудних дітей. Під час посту заборонено звершувати лише вінчання. Щодо інших треб, наприклад, хрещення, — то вони проводяться незалежно від того, є піст чи його немає. Львівський Синод (1891) дещо злагіднює Різдвяний піст, дозволяючи в понеділок, середу й п'ятницю набіл, а інші чотири дні тижня м'ясні страви, але зобов'язує священиків відмовляти п'ятдесятий псалом, а миряни мають проказувати: п'ять «Отче наш» і п'ять «Богородице Діво» перед обідом і перед вечерею.

1 січня - Новий Рік. Звільнення від посту
6 січня - Строгий піст