Успенський піст (у просторіччі Спасівка) - православний піст, встановлений на згадку Успіння Богородиці, один з чотирьох багатоденних постів церковного року. Піст триває саме перед Успінням Богоматері, на спогад того, як Пречиста Діва Марія постом готувала себе до блаженної кончини життя на землі.

Дотримується з 14 серпня по 27 серпня включно і завершується святом Успіння Пресвятої Богородиці.

Як і під час будь-якого православного посту, в Успенський піст важливо не тільки тілесне утримання, але й духовне, тобто потрібно намагатися не вдаватися до галасливих розваг, не сваритися.

Згідно з церковним Уставом, у ці дні строгість трапези така ж, як і у Великий піст, тобто виключаються м'ясні, молочні продукти і яйця, а риба дозволяється лише у свято Преображення. Детальніше про харчування читайте далі. А поки що, згадаймо історичну та духовну складову цього посту.

Одноденний піст. Церква особливо вшановує святого Івана Хрестителя, Господнього Предтечу. Він єдиний з усіх Святих після Божої Матері, що має свій празник Зачаття і празник Різдва.

В Євангелії від Марка детально розповідається про страшну мученицьку смерть Іоана Предтечі – попередника Ісуса Христа.

Цього дня дотримуються суворого посту. Не можна нічого різати, що нагадує собою голову. Взагалі вважається, що цього дня не варто брати у руки гострі речі: ніж, сокиру, пилку, і навіть виделку чи голку. Тобто, все, що нагадує мученицьку смерть святого. Цього дня не варили борщу, це був єдиний день, коли гріх їсти борщ.

Цього дня заборонялося співати й танцювати. Бо, саме з допомогою пісень та танців Іродіада, дружина царя Ірода, домоглася страти Хрестителя а потім попросила у царя голову Івана Хрестителя на блюді.

Вважають, що в цей день осінь повноправно вступає у свої права.

Подія знайдення Чесного Хреста. Після того як здійснилися найбільші події в історії людства - Розп'яття, Поховання, Воскресіння і Вознесіння Христові, св. Хрест, що послужив знаряддям страти Спасителя, був загублений.

Після зруйнування Єрусалима римськими військами в 70 р. Святі місця, пов'язані із земним життям Господа, опинилися в забутті, на деяких були побудовані язичницькі храми. Знпйдення Чесного Хреста мало місце в царювання св. рівноапостольного Імператора Костянтина Великого. За повідомленнями церковних істориків IV ст., мати Костянтина, св. рівноапостольна Єлена, відправилась на прохання царственого сина в Єрусалим, щоб знайти місця, пов'язані з подіями земного життя Христа, а також св. Хрест, чудесне явлення якого стало для св. Костянтина знаком перемоги над супротивником. Початок празнику Воздвиження дало посвячення храму Господнього Воскресіння, який збудував святий Костянтин Великий на Голготі в Єрусалимі. Це посвячення відбулося дуже врочисто за єрусалимського єпископа Макарія 13 вересня (за старим стилем) 335 року. Наступного дня після посвячення храму було врочисте воздвиження від­найденого святого хресного дерева.

Оскільки празник Воздвиження нагадував про Христове розп’яття і смерть і прирівнювався до Великої п’ятниці, то від найдавніших часів свята церква наказувала в цей день дотримуватися строгого посту.

Воздвиження належить до 12 великих празників нашої церкви і має один день перед і 7 днів попразденства. Субота й неділя перед і після Воздвиження мають назву суботи й неділі перед і після Воздвиження, бо в ці дні Апостол і Євангеліє говорять про святий хрест.

Різдвяний піст другий за тривалістю після Великого посту.

Головна ідея посту полягає у поєднанні фізичного посту з духовним. Після закінчення його православні святкують Різдво Христове. Звідси і назва — Різдвяний піст. Під час цього посту забороняється вживати м'ясні, молочні страви, а також яйця. Дозволено споживати в середу і п'ятницю рослинну їжу без олії, а у вівторок, четвер — рослинну їжу з олією. В суботу, неділю до 2 січня, а також на великі свята дозволяється вживати рибу. Допускається полегшення посту. Піст полегшується для тих, хто хворіє або працює на важких роботах, вагітних, годує грудних дітей. Під час посту заборонено звершувати лише вінчання. Щодо інших треб, наприклад, хрещення, — то вони проводяться незалежно від того, є піст чи його немає. Львівський Синод (1891) дещо злагіднює Різдвяний піст, дозволяючи в понеділок, середу й п'ятницю набіл, а інші чотири дні тижня м'ясні страви, але зобов'язує священиків відмовляти п'ятдесятий псалом, а миряни мають проказувати: п'ять «Отче наш» і п'ять «Богородице Діво» перед обідом і перед вечерею.

1 січня - Новий Рік. Звільнення від посту
6 січня - Строгий піст